Квітуча Земля несприятлива для життя

Часто зустрічається думка, що "богиня Землі" (Гея у давньогрецькій міфології), а буквально - наша планета - це турботлива мати, здатна виправити помилки своїх не дуже далекоглядних дітей. На практиці все відбувається прямо протилежним чином, вважає вчений, який не один рік вивчає еволюцію живого і історію клімату. На його думку, Земля і життя - речі мало сумісні.

Парадоксальний висновок робить палеонтолог, геолог, біолог і астробіолог професор Пітер Уорд (Peter Ward) з університету Вашингтона (University of Washington), який нещодавно випустив нову книгу - результат своїх багаторічних досліджень і розрахунків. У ній він спростовує міф про те, як пощастило життю з місцем проживання.
Як відомо, гіпотеза Гайї (Геї) - Gaia hypothesis - розглядає Землю як єдиний організм, здатний до саморегуляції в усіх своїх сферах (гідро-, літо-, біо- тощо) і підтримання балансу речовин, тобто до справжнього гомеостазу.

Гіпотеза ця руками численних вчених вже набрала чимало фактів, які в тій чи іншій мірі говорять на її користь.
Також прихильники цієї гіпотези вважають, що цілий комплекс геохімічних процесів, в ланцюжок яких вбудовується життя (рослини і мікроорганізми в першу чергу), лише зміцнює позиції життя на планеті.

Це помилка! - вигукує Уорд. Саме життя призводить до таких змін в планетарному балансі сил, що підриває основи свого існування - знищує себе.

І справа зовсім не в техногенній цивілізації. Мова про життя взагалі і про події, що відбувалися протягом сотень мільйонів років, тобто задовго до появи людини.
Пітер відзначає, що з 15 масових вимирань, які відбувалися протягом еволюції земних організмів, тільки одне (те саме, у ході якого 65 мільйонів років тому зникли динозаври) з найбільшою ймовірністю було викликано зовнішньої причиною - падінням астероїда. І то, існують версії, що та катастрофа була куди складнішою, ніж здається.

Решта вимирання - результат суто земних процесів. І це не випадковість, а особливість нашого рідного світу, який, незважаючи на все розмаїття біосфери, яке ми бачимо зараз навколо, для життя непридатний.

Тому Уорд пропонує для позначення "живої Землі" використовувати ім'я більш похмурого персонажа з грецької міфології - Медеї, а гіпотезу недружньої планети він, відповідно, назвав The Medea Hypothesis.

За однією з версій міфу, що розповідає про життя Медеї і пригоди Ясона, Медея, кинута героєм, вбила двох своїх синів від Ясона. Це і є точний образ нашої планети, - вважає Уорд.

Уорд, до речі, відомий нам з вивчення Великого вимирання, того, що трапилося 250 мільйонів років тому. Дослідник звинуватив у ньому вулкани Сибіру (що було підтверджено непрямим чином суперкомп'ютерним моделюванням).

Про несприятливі "відносини" цивілізації і Землі говорив і сам британський еколог Джеймс Лавлок (James Lovelock), автор гіпотези Гайї, мовляв, "планета готова оголосити нашій цивілізації війну".

Та й ряд інших вчених, які не схильні персоніфікувати наш світ, не раз заявляли про небезпеку зникнення людини з поверхні планети в результаті зміни клімату.
Але в Уорда все ще похмуріше: "Гіпотеза Медеї стверджує, що життя фактично робить нашу планету непридатною для проживання". У кращому випадку - вона повернеться до мікробного життя, яке й панувало на ній левову частку загальної тривалості розвитку біосфери.

Такий ось негативний зворотний зв'язок. І приклади є в достатку.

Щонайменше двічі Земля поринала в заледеніння (зі зрозумілими наслідками для біомаси), викликане саме бурхливим розмноженням фотосинтезуючих рослин. Вони насичували атмосферу киснем, але видаляли з неї вуглекислий газ, що призводить до охолодження клімату всієї планети в цілому.

Стародавні колонії ціанобактерій - строматоліти, які широко вкривали дно океанів, - зникли в епоху появи багатоклітинних і наступного бурхливого розвитку перших справжніх тварин, повідомляє вчений (а це був період приблизно з кінця протерозою і до початку палеозою). В результаті чого зросло біорізноманіття, але істотно скоротилась біомаса.

А сплеск розвитку перших лісів 400 мільйонів років тому привів до видалення вуглекислого газу з атмосфери (зокрема, через корінння, яке, руйнуючи породу, різко збільшило вивітрювання, а з ним і контакт повітря з сполуками, що захоплюють CO2, в результаті чого планета занурилася в лід на наступні 90 мільйонів років).
"Іронія полягає в тому, що ми маємо дуже багато вуглекислого газу прямо зараз (380 частин на мільйон), але ми повинні десь зберегти його, тому що в ньому з'явиться потреба", - говорить дослідник.

Він пояснює, що не раз в історії планети великі кількості вуглекислого газу "пакували" в деревах, породах і океані. Але варто тільки цьому природному процесу дозволити довести концентрацію CO2 до 10 частин на мільйон - і життя, яким ми його знаємо, зникне.

За такого рівня вуглекислого газу дерева не зможуть розмножуватись. А після їх зникнення рівень кисню почне падати і через 20 мільйонів років складе всього 1%.
"Потім ви отримаєте точку, з якої буде вже неможливо відновити різноманітність життя. І відновити багату на кисень атмосферу. Це не Гайя. Це антипод Гайї", - додає Уорд.

Мислитель переконує аудиторію: ми повинні не сподіватися на "мудру саморегуляцію" матінки-Землі, а активно допомагати їй, скажімо, випускаючи у світ генетично змінені мікроорганізми для регулювання рівня вуглекислого газу, а також - створюючи такі бактерії для виробництва їжі і енергії.

На відміну від популярного переконання наша планета не зможе "зцілити себе", якщо всі люди будуть раптом вилучені з неї.

Натомість, за словами біолога, саме люди є ключем до порятунку планети і, в кінцевому рахунку, мабуть, єдино вірною принципам Гайї силою.
"Ми не орендарі, ми власники, - підсумовує вчений. Але решта природи не повинна розплачуватися за наше володіння. Стан справ можна виправити. Але з розумом. Ми єдині, хто може покласти руку на пульт управління".